ніщо

нічо́го, нічо́му, нічи́м (з прийм. ні від чого, ні з чим, ні по чому і т. ін.), займ. запереч.

1) Уживається для позначення повної відсутності предмета як суб'єкта або об'єкта дії. Нічого не поробиш. Нічого подібного.

2) у знач. ім. Те, що позбавлене будь-якого значення, не має ніякої ціни, ваги і т. ін.